Повторення історії: ветерани ВВВ ховають героїв АТО

Наше майбутнє нероздільно пов’язане з нашим минулим. Це як одна нитка великого клубку життя, який повільно розмотується, роблячи вузлики на пам’ять, щоб деякі події ніколи не забувались. Такий черговий вузлик 6 вересня зав’язали в Рай-Олександрівці, де зійшлися два століття, дві війни, два покоління воїнів.

33

Часто росіяни звинувачують нас, українців в тому, що ми зневажаємо нашу історію. Що тут можна сказати. Ви гірко помиляєтесь. Ми шануємо наших героїв, наших живих і загиблих воїнів не залежно від дати на календарі. Ми шануємо подвиг солдатів, які загинули захищаючи Батьківщину. І, до речі, як не було вам прикро, росіяни, але найбільш постраждали у ІІ Світовій Україна та Білорусь. В землі цих двох, вже тепер незалежних країн, лежать ще неупокоєні тіла загиблих солдатів.

22

Проте, завдяки завзятим ентузіастам, які витрачають свій час та зусилля, історична справедливість була відновлена і солдати, які загинули майже 70 років тому, були поховані за усіма військовими традиціями. Мешканці, які були очевидцями подій тих далеких років, не могли стримати емоцій. Той відрізок часу це їх молодість та випробування, які вони витримали та пройшли такий довгий життєвий шлях, щоб побачити, як сучасні воїни, які знову захищають свою Батьківщину від ворога, вшановують своїх далеких дідів та прадідів.

Ми, українці, ніколи не забудемо ту жорстоку війну, яка спустошила наші землі. Також ми не забудемо цю війну, яка своїми скрюченими пальцями намагається задушити нашу волю та незалежність. І поки ми пам’ятаємо минуле, ніколи не зблідне мак на нашій груді, знак пошани загиблим героям.


Подписаться на нас:

Мы в Вконтаке Мы в Твиттере Мы в Фейсбуке Мы в Google+ Наша RSS лента